t_34_111 (t_34_111) wrote,
t_34_111
t_34_111

Враги Церкви вступились за Драбинко

http://umoloda.kiev.ua/img/content/i38/38369.gif
Вот, что пишет свидомитская "Україна молода" в "аналитической" статье "Операція «Ліквідація Блаженнійшого–1025»:

"Що це за черниці, через яких зчинився такий переполох? Ось лише кілька штрихів до портрету ігумені. Цікаво, її церковне ім’я з грецької перекладається як «та, що з добрими силами». Дехто з оглядачів намагається вивести 52–річну матушку Калісфенію в образі великомучениці та страдниці за «канонічне» православ’я російського штибу, яку «мучив» підлий «автокефаліст» Олександр Драбинко — архієпископ Переяслав–Хмельницький, вікарій Київської митрополії, референт митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана)....

Вытвир украйинськойи гуморыстыкы

Інформаційна «зачистка» секретаря

Аби не розкривати таємницю слідства, залишимо міліціянтів, прагматичних до глибини кишень своїх мундирів, з’ясовувати кримінальні подробиці справи. А ми поглянемо на інформаційну складову резонансної події з викраденням черниць...

...Хор шовіністичних борзописців миттєво призначив злим генієм і покровителем зникнення черниць, «лексусових» афер та «проекту автокефалії УПЦ» архієпископа Олександра (Драбинко). Кого ж іще? Саме його уже не перший рік Москва змальовує як головну загрозу в середовищі УПЦ МП для «Русскога міра». Потужні чорносотенні фонди, вочевидь координовані спецслужбами РФ, щедро фінансують програми з дискредитації незмінного особистого секретаря предстоятеля УПЦ.

Канал «1+1» та інші телетранслятори крутили сюжети про викрадення паніматок і при цьому акцентували увагу саме на ролі владики Олександра. Мовляв, це він заманив двох черниць. Хоча наскільки це достовірна інформація та звідки її витягли на світ Божий, уперто не говорилося.

Залишимо за рамками медіа–рейвах і спитаємо навпростець: чому в Москві вже більше п’яти років так ненавидять митрополита Володимира і його секретаря архієпископа Олександра? Відповідь обпалює своєю жорстокістю: одного — за те, що не вмер минулого року, коли цього хотів Кремль, а іншого — за те, що один з небагатьох в УПЦ МП зберіг вірність предстоятелю.

Розповідають, що команду приструнити «зарвавшегося хохльонка» патріарх Кирил давав ще торік, коли нездужав митрополит. Але не вдалося — забракло часу, та й українська влада виступила проти такого безпардонного втручання в життя УПЦ МП.

Загалом, утаємничені в церковні справи радять шукати в цій історії того, кому це вигідно? Матушки зникають, потім з’являються, натомість ніби то пропадає аферистка, яка виступала в ролі послушниці цього монастиря та вже була на підписці про невиїзд, і на сцену виходять натовпи одурених шанувальників шикарних автівок марки «Лексус». Вони трохи не штурмом беруть митрополію. Хочеться спитати, а де ж вони раніше були? Чому замість черниць в інформаційному просторі, мов за помахом якогось чарівника, вимальовуються жертви оборудок? А потім, мов горбатого до плоту, припасовують до всього, що коїться, архієпископа Олександра, а відповідно, за правилами чорного піару, — його духовного батька митрополита Володимира?..

1025–річчя Хрещення Руси ­­як торжество «Русского міра»

Заважимо, що це брудне дійство розгортається напередодні відзначення 1025–річчя Хрещення України–Руси, а ще конкретніше — чергового приїзду до Києва московського патріарха Кирила. Він палко полюбив ці вояжі. Події розгортаються майже впритул до виходу на сцену «спасителя та ревнителя православ’я в Малій Русі». Відчувається рука сценаристів, які пишуть сюжети для російських ідеологічних війн.

Багато хто з любителів прикладної конспірології пригадує, як 2009 року напередодні приїзду в Україну глави РПЦ нібито від удару блискавки загинув активний борець проти російського церковного шовінізму Василь Червоній (дехто й до сьогодні вірить, що блискавка може мати такий політичний нюх, та ще й здатна підкинути політика на кілька метрів угору). Тоді ж голову «Православного братства Андрія Первозванного» Олександра Гудиму міліція на весь час візиту московського гостя тримала в Печерському райвідділі МВС. Почерк тут один: дискредитувати, зачистити та ізолювати все, що може становити загрозу кремлівській релігійній поп–зірці.

У Москві вже давно б’ють із надщербленої «царь–пушки» по молодому архієпископу Драбинку, мітячи, звісно, в кволого митрополита. Патріарх Кирил хоче його поміняти на активного будівничого «Русского міра». Як відомо, серед найбільш засвічених претендентів — митрополити Одеський Агафангел (Савін) і Донецький Іларіон (Шукало). Хоча цими двома претендентами на престол УПЦ МП «лава запасних» не вичерпується.

Ціна питання — митрополит Володимир

Запитань у нашій історії більше, ніж відповідей. Як могла одна черниця ошукати людей на астрономічну суму — 160 мільйонів гривень — і без відома ігумені? Не виключено, що Калісфенія про це знала. На яких підставах правоохоронці миттєво кваліфікують справу як замах на вбивство і при цьому виводять у тінь монашку Наталію, яка провернула аферу та десь переховується? Чому єпископа Олександра хоч і офіційно подають як свідка у справі, але вже кілька днів тримають невідомо де?

Версій може бути багато. Але є одна принципова. Суть цієї всієї багатоходової комбінації — шантаж митрополита Володимира. Москва таким чином, діючи руками українських правоохоронців, хоче змусити його поступитися місцем більшим інтеграторам України й Росії та двох православних церков.

Ми не можемо виключати, що після знайдення монашок архієпископа Олександра елементарно шантажували (а може, й продовжують це робити), вимагаючи відійти від активної діяльності в середовищі УПЦ, а головне — «здати» митрополита Володимира. Всі розуміють, що відсторонити від митрополита архієпископа Олександра — це все одно, що вирвати катетери в людини, чиє життя залежить від них. Минулого року владика Олександр витяг предстоятеля УПЦ фактично з того світу. Цілком вірогідно, що за вказівкою з Росії владику лякатимуть ще й фізичною розправою. І тут українському архієрею потрібна чимала витримка, адже «Москва слєзам нє вєріт». А про азіатську традицію Москви у боротьбі за владу фізично розправлятися не лише з царями, імператорами, а й патріархами та єпископами, годі говорити — написана ціла бібліотека!

Можемо припускати, що в Києві напередодні можливого підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС або входження у Митний союз розігрується одна з найприн­циповіших геополітичних карт Кремля — Москві конче хочеться перетворити дату 1025–річчя Хрещення Русі на торжество «Русского міра», продемонструвати світові, хто в Україні господар. На кону — питання духовної незалежності нашої нації. Заручниками стають митрополит Володимир та його найближче оточення. Ось це — трагедія, а решта — кримінал".


Tags: Драбинко, УПЦ МП, автокефалисты, митрополит Владимир, свидомия
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 28 comments